Районна газета

МЕДИЧНА РЕФОРМА ВТОРИННОГО РІВНЯ: ЯКІ ЗМІНИ ЧЕКАЮТЬ ЦЕНТРАЛЬНУ РАЙОННУ ЛІКАРНЮ

У районній газеті «Наш край» надруковане інтерв’ю з головним лікарем Липоводолинської центральної районної лікарні Олексієм БАДІОНОМ

Актуальність даного матеріалу пов’язана зі створенням Комунального некомерційного підприємства «Липоводолинська центральна районна лікарня» Липоводолинської районної ради Сумської області. Таким чином, ЦРЛ розпочала процес перетворення в рамках другого етапу медичної реформи. Що це означає для закладу та які зміни чекають на медперсонал і пацієнтів? Саме про це йдеться в цьому інтерв’ю.

- Олексію Миколайовичу, протягом року ми повідомляли читачам про хід реформування медичних закладів першого рівня, зокрема Центру первинної медико-санітарної допомоги та сільських амбулаторій і ФАПів. І ось настала черга лікарень другого рівня, в тому числі й ЦРЛ. Розкажіть про перші кроки в цьому напрямку.

- На початку розмови хочу сказати, що районом ширяться чутки, що ЦРЛ припинить своє існування. Запевняю, що такі розмови не мають ніяких підстав. Центральна районна лікарня буде працювати, але дещо в іншому форматі. Так, згідно з умовами і строками медичної реформи, рішенням останньої сесії створено КНП «Липоводолинська центральна районна лікарня» Липоводолинської районної ради, що дає змогу почати процес створення комунального некомерційного підприємства. Найближчим часом ми пройдемо процес реєстрації у державного реєстратора і зможемо подати пакет документів на отримання ліцензії на ведення медичної практики та ліцензії на отримання, зберігання і використання психотропних та наркотичних речовин у Міністерстві охорони здоров’я. Після отримання дозволів на згадані види діяльності ми укладемо договір на надання послуг із Національною службою здоров’я.

Намагатимемося здійснити ці кроки протягом першої половини поточного року, щоб уже з 1 липня працювати на нових умовах, по договору з Національною службою здоров’я, і отримувати кошти за надані послуги.

- Що означає на практиці «отримувати кошти за надані послуги»?

- Якщо на первинній ланці медичні заклади отримують кошти в залежності від конкретної кількості пацієнтів, то лікарні другого рівня матимуть фінансування лише за умови надання певної кількості послуг пацієнтам. Приблизно це виглядатиме так: хворий за направленням сімейного лікаря прийшов на прийом до спеціаліста певного профілю, той оглянув його й назначив лікування. Дані про це передаються до Національної служби здоров’я, яка й компенсує витрати лікарні. В якому обсязі – на сьогодні тарифи за надання послуг у районних лікарнях ще не розроблені. У 2019 році за таким принципом відшкодовуватимуться послуги амбулаторно-поліклінічної ланки. Планується, що з 1 січня 2020 року службою здоров’я здійснюватиме відшкодування за послуги стаціонарної допомоги, в тому числі й оперативних втручань.

Хочу наголосити, що після укладання угоди з Національною службою здоров’я лікарі ЦРЛ прийматимуть хворих безкоштовно лише за направленням сімейного лікаря. У такому разі НСЗ відшкодує кошти за медичні послуги. Якщо такого направлення не буде – лікарі нададуть послугу, проте за її вартість доведеться сплатити з власної кишені, згідно із затвердженими тарифами.

- Олексію Миколайовичу, для отримання ліцензій МОЗ та підписання договору з Національною службою здоров’я необхідно мати відповідні штати й матеріально-технічну базу. Всі ми знаємо про нестачу в ЦРЛ відповідного медичного обладнання. Чи нададуть ці установи потрібні документи вашій лікарні?

- Так, на сьогодні медичне обладнання не зовсім відповідає потрібним стандартам. Проте, зважаючи на майбутнє реформування закладу, протягом останнього року ми робили кроки в напрямку покращення матеріально-технічної бази. На останній сесії районної ради з місцевого бюджету виділено 800 тис. грн на придбання сучасного ультразвукового апарату. В травні плануємо купити езогастродуоденоскоп – обладнання для діагностики захворювань стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки (це також кошти місцевого бюджету, 550 тис. грн). Розроблено й затверджено Програму підтримки центральної районної лікарні селищною та сільськими радами. Документ націлений на придбання лабораторного обладнання, а саме біохімічного аналізатора і коагулометра. Програма розрахована на рік, її вартість – 183 тис. грн, причому кожну цифру погоджено з очільниками громад. Якщо ми матимемо вищеперераховане обладнання, можемо сподіватись, що договір на надання послуг від НСЗ отримаємо.

- Що ви можете сказати з приводу придбання цифрового флюорографа? Адже він конче потрібен вашій лікарні, оскільки старий рентген-апарат давно вичерпав свій робочий ресурс.

- Так, цифровий флюорограф нам дуже необхідний. Але його вартість – близько 2,5 млн грн. Адміністрація ЦРЛ місяць тому подала пакет документів для участі у конкурсному

відборі інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів ДФРР (за умови співфінансування 10% з місцевого бюджету). Сподіватимемось на успіх. Якщо ж державний фонд регіонального розвитку відхилить наш проект, то потрібно, щоб районна влада віднайшла можливість виділити кошти з місцевого бюджету і нарешті придбати таке потрібне нам обладнання.

- А як справи із кадровим забезпеченням? Адже молоді спеціалісти не дуже хочуть їхати в нашу глибинку або через кілька років розраховуються і тікають до міст.

- Адміністрація ЦРЛ постійно працює над укомплектуванням вакантних посад. На даний час у нас багато лікарів пенсійного і передпенсійного віку, тож треба готувати заміну, щоб професіонали передали свій досвід молодому поколінню.

Тривалий час у нас була вакантна посада лікаря-рентгенолога. Зараз фахівець знаходиться на курсах спеціалізації у м. Харків і стане до роботи в червні. В ЦРЛ проходять інтернатуру (перший рік) молоді лікарі – хірург, терапевт і стоматолог. Вони залишаться працювати у нас. Надіємося, що з 1 серпня до лікарні для проходження інтернатури прийдуть акушер-гінеколог, дерматовенеролог, невропатолог і два стоматологи.

- Олексію Миколайовичу, одна з вимог медичної реформи - комп’ютеризація закладу. Що зроблено лікарнею в цьому напрямку?

 - Так, комп’ютерна техніка необхідна для співпраці з Центром первинної медико-санітарної допомоги і Національною службою здоров’я. Дані про кожного пацієнта будуть вноситися в спеціальну медичну програму «Медстар Солюшенс», тож потрібно придбати цю програму і встановити її на всі комп’ютери, в тому числі й у кабінетах лікарів. На даний час закуплено 10 комп’ютерів для спеціалістів амбулаторно-поліклінічного відділення, проводиться високошвидкісний інтернет. До кінця року маємо намір комп’ютеризувати і стаціонарні відділення.

- Чи будуть після реформування зміни в структурі лікарні, оптимізація штатів?

- Медична реформа передбачає відповідність закладів певним нормативам. Це означає, що Національна служба здоров’я не заключить з нами договір на утримання акушерсько-гінекологічного й хірургічного відділень. Для того, щоб функціонувало акушерсько-гінекологічне відділення, треба мати 400 пологів на рік, цілодобове чергування акушера-гінеколога, неонатолога і реаніматолога-анестезіолога. А у нас за минулий рік зафіксовано 46 пологів, не передбачено в штаті й відповідних спеціалістів. Медична допомога при пологах і гінекологічних захворюваннях надаватиметься Роменською ЦРЛ.

По хірургічному відділенню теж потрібне цілодобове чергування хірургів і реаніматологів, а також виконання 2000 і більше оперативних втручань, тому сподіватися на договір із Національною службою здоров’я ми не можемо. Але при створенні громад району я хочу підняти питання (якщо буде можливість) про утримання невеликого хірургічного відділення хоча б на 10 ліжок коштом громад.

У структурі ЦРЛ залишаться терапевтичне з неврологічними ліжками, інфекційне й дитяче стаціонарні відділення. Функціонуватиме й поліклінічне відділення з усіма наявними спеціалістами.

Звичайно, закриття відділень неминуче спричинить певну оптимізацію штатів. Проте, розуміючи життєві ситуації конкретних працівників, ми намагатимемося працевлаштувати середній медичний персонал на інших вакансіях.

- Дякую за розмову.

За матеріалами ТОВ «Газета «Наш край» від 19 квітня 2019 року № 17, спілкувалася Юлія МІЩЕНКО.